Суші- сети – це не окрема страва, а набір. В наші сети входять декілька порцій ролів, які ідеально поєднуються між собою. Сети найкраще підійдуть для обіду в компанії друзів або сім’ї. Ви не тільки скуштуєте дуже смачні набори, але і весело проведете час. Особливо рекомендуємо такі сети, як «Сет Камакура», «Преміум сет», «Лакі макі сет». Вони ідеально підійдуть для великої компанії.

Роли -  традиційна страва японської кухні, яка складається з рису, морепродуктів та додаткових компонентів. Існує близько 150 видів різних ролів, у нас ви можете скуштувати найвідоміші та найсмачніші. Компоненти, які входять у роли можна по різному міксувати та поєднювати, тому у нас Ви часто можете знайти цікаві новинки. Завдяки тому, що в склад ролів входить багато морепродуктів вони надзвичайно корисні та насичені вітамінами та мікроелементами. Також морепродукти добре впливають на роботу серця, судин та розумову діяльність. Але це стосується лише тих ролів, які не підлягають термічні обробці. Тому що, високи температури вбивають велику частину корисних речовин.

Також роли подаються з корисними добавками, наприклад, імбирем. Він містить цілий ряд органічних сполук, мікроелементів та вітамінів. Також імбир корисно вживати з метою профілактики.

Цікавий факт -  традиція вживання ролів разом з васабі, появилась зовсім не тому, що це смачно. А тому, що це такий давній спосіб дезінфекування сирої риби. Цей васабі, який звикли вживати ми – далеко не справжнє васабі. А всього лиш один з видів звичайного хріну, смак якого дуже наближений до смаку справжнього васабі. Зараз такий додаток до ролів аж ніяк не для дезінфекції, а просто традиційний  елемент Японської кухні.

Основний компонент ролів -  рис (називається «shari». У рисі абсолютно немає жиру, але є велика кількість білків та вуглеводів. Всі інші різноманітні добавки в ролах, носять назву – neta.

 Які вони, перші суші?

У 4 столітті до нашої ери, використовувався незвичний для нас спосіб зберігання риби. Суть полягала у тому, що люди очищували рибу та посипали її рисом. Так їм вдавалось довше зберігати рибу свіжою. Згодом, рис, яким присипали рибу викидався. Через деяких час, до рису почали додавати ще й оцет, такий спосіб продовжував зберігання страви ще на декілька днів. Хоча не впливав на смак ні риби, ні рису. 

Така «страва» почала набувати популярності серед японських та китайських воїнів. І тільки у 19 столітті нашої ери, суші сформувались як окрема страва, з власною технологією виробництва та культурою споживання.